ЕКЗИСТЕНЦІЙНІ МОТИВИ ТВОРЧОСТІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ

Олена Онуфрієнко

Анотація


Стаття розглядає екзистенційну орієнтацію на неповторність індивідуальної сутності буття, яка не знає “втоми духу”, як абсолютну цінність; відтак досліджується визначальний для творчості Лесі Українки “феномен одержимості”, що дозволяє її героям усвідомити необхідність творчої індивідуальної свободи, через досягнення якої стає можливим перемогти самотність: вирисувати, вибудувати, сотворити себе.


Ключові слова


любов; одержимість; екзистенціалізм; вічна жіночність; вибір; неоромантизм; свобода;

Повний текст:

PDF

Посилання


Аверинцев С. Поэтика ранневизантийской литературы. – М.:СОДА, 1997.

Аверинцев С. Софія-Логос. Словник. – К.: Дух і літера, 1999.

Ледбитер Ч. Ментальный план. – Riga: Dudkora inzetnieciba, 1937.

Нарівська В. Національний характер в українській прозі 50‑70‑х років ХХ століття. – Дніпропетровськ: Вид-во ДДУ, 1994.

Сартр Ж.-П. Экзистенция – это гуманизм // Сумерки богов – М.: Политиздат, 1989. – C. 112.

Українка Леся. [Винниченко] // Історія української літературної критики та літературознавства. Хрестоматія: В 3 кн. – К.: Либідь, 1998. – Кн. 2. – С. 319–337.

Українка Леся. Новейшая общественная драма //Українка Леся. Твори: у 12 т. – К.: Наукова думка, 1977. – Т.8. – С. 229–252.

Українка Леся. Твори: У 12 т. – К.: Наукова думка, 1997.

Хайдеггер М. Работы и размышления разных лет. – М.: Гнозис, 1993.




Copyright (c) 2019 Філологічний вісник