ЕКЗИСТЕНЦІЙНІ МОТИВИ ТВОРЧОСТІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ
Ключові слова:
любов, одержимість, екзистенціалізм, вічна жіночність, вибір, неоромантизм, свобода,Анотація
Стаття розглядає екзистенційну орієнтацію на неповторність індивідуальної сутності буття, яка не знає “втоми духу”, як абсолютну цінність; відтак досліджується визначальний для творчості Лесі Українки “феномен одержимості”, що дозволяє її героям усвідомити необхідність творчої індивідуальної свободи, через досягнення якої стає можливим перемогти самотність: вирисувати, вибудувати, сотворити себе.
Посилання
Аверинцев С. Поэтика ранневизантийской литературы. – М.:СОДА, 1997.
Аверинцев С. Софія-Логос. Словник. – К.: Дух і літера, 1999.
Ледбитер Ч. Ментальный план. – Riga: Dudkora inzetnieciba, 1937.
Нарівська В. Національний характер в українській прозі 50‑70‑х років ХХ століття. – Дніпропетровськ: Вид-во ДДУ, 1994.
Сартр Ж.-П. Экзистенция – это гуманизм // Сумерки богов – М.: Политиздат, 1989. – C. 112.
Українка Леся. [Винниченко] // Історія української літературної критики та літературознавства. Хрестоматія: В 3 кн. – К.: Либідь, 1998. – Кн. 2. – С. 319–337.
Українка Леся. Новейшая общественная драма //Українка Леся. Твори: у 12 т. – К.: Наукова думка, 1977. – Т.8. – С. 229–252.
Українка Леся. Твори: У 12 т. – К.: Наукова думка, 1997.
Хайдеггер М. Работы и размышления разных лет. – М.: Гнозис, 1993.
